Правила читання італійською мовою

"Як пишеться, так і читається" - ви почуєте, як тільки почнете вивчати італійську мову. Ну… майже так.

В італійському алфавіті всього 26 літер, що полегшує нам завдання.

У нижньому рядку запозичені літери

Розглянемо основні важливі моменти читання італійською. 

1. Подвоєння. 

Читайте їх як подвоєння, а часом можна навіть як потроєння, щоб вже точно. Тягніть, не соромтеся. Спробуйте на наступних прикладах:

• il collo [к о‘ л л о] - шия
• la macchina [м а‘ к к і н а] - машина
• il lavaggio [л а в а‘ д д ж о] - миття. Тут ніби зависаємо на [д], робимо невеличку паузу на ній і продовжуємо далі з [дж]
• freddo [ф р е‘ д д о] - холодно, холодний

2. Літери X, Y, W, K, J - запозичені. 

Вони ніби і є, але тільки в словах іншомовного походження. В оригінальній італійській мові ви їх не знайдете. Тому «справжній» італійський алфавіт скорочується до 21 літери.

Приклади і читання запозичених літер у цій статті. Вони зустрічаються рідко, тому я вирішила не виносити їх сюди.

3. Літери C/G, якщо за ними слідують літери A, O, U, читаються як [к] і [ґ] відповідно.

• il cane [к а‘ н е] - собака
• il coltello [к о л т е‘ л л о] - ніж. Тут ще й подвоєння
• il cuore [к у о‘ р е] - серце

• la gabbia [ґ а‘ б б ь й а] - клітка
• il gomito [ґ о‘ м і т о] - лікоть
• la guancia [ґ у а‘ н ч а] - щока

4. C → SCA, SCO, SCU

C/G, якщо за ними слідують літери A, O, U, читаються як [к] і [ґ] відповідно. Це знаємо. Але якщо перед ними стоїть літера S, то читаємо ось так: SCA - [ска], SCO - [ско], SCU - [ску]. Здавалося б, і так зрозуміло, але далі це правило буде змінюватися, тому мусила наголосити зараз.

• la scatola [с к а‘ т о л а] - коробка
• lo sconto [с к о‘ н т о] - знижка
• la scuola [с к у о‘ л а] - школа
• trascurare [ т р а с к у р а‘ р е] - нехтувати
• il vescovo [в е‘ с к о в о] - єпископ

5. C/G → CI, CE

Літери C/G, якщо за ними слідують літери I або E читаються як [ч] і [дж] відповідно.

• la città [ч і т т а‘] - місто
• il cimitero [ч і м і т е‘р о] - кладовище
• cercare [ч е р к а‘ р е] - шукати
• il cestino [ч е с т і‘ н о] - кошик

• girare [д ж і р а‘ р е] - крутити
• il cugino [к у д ж і‘ н о] - двоюрідний брат
• Genova [д ж е‘ н о в а] - Генуя
• il gennaio [д ж е н н а‘ й о] - січень

6. C/G → SCI, SCE

Аналогічно, якщо перед ними стоїть S, то у нас вийде SCI, SCE. Правило діє тільки з літерою C, з G не пригадую випадків. Звучатиме як [ші], [ше].

• lo sciroppo [ш і р о‘ п п о] - сироп
• la scintilla [ш і н т і‘ л л а] - іскра
• la scena [ш е‘ н а] - сцена
• lo scenario [ш е н а‘ р і о] - сценарій

7. C/G → SCHI, SCHE

І щоб закінчити з C/G, мусимо розібратися з тим, як писатимуться італійською звуки [скі], [ске]. Ми додамо літеру H, що зазвичай не вимовляється, всередину - SCHI, SCHE.

• i rischi [р і‘ с к і] - ризики (множина)
• gli schiaffi [с к й а‘ ф ф і] - ляпаси (множина)
• la schiena [с к є‘ н а] - спина
• lo schema [с к е‘ м а] - схема
• lo schermo [с к е‘ р м о] - екран
• le mosche [м о‘ с к е] - мухи (множина)

8. GN - [ннь]

Ще один нестандартний випадок читання. Потрібне саме подвоєння.

• lo gnomo [н н ь о‘ м о] - гном
• gli gnocchi [н н ь о‘ к к і] - ньоккі (страва)
• il bagno [б а‘ н н ь о] - туалет
• la ragnatela [р а н н ь а‘ т е л л а] - павутина

Таких слів небагато.

9. GL - [ль]

Це незвичайна українська [л], тут язик має торкатися альвеол (м‘якої частини піднебіння одразу після верхніх передніх зубів) і ковзати до зубів і по ним, коли звук вимовляється.

• la famiglia [ф а м і‘ л ь й а] - сім‘я
• gli studenti [л ь ї’  с т у д е‘ н т і] - студенти (множина), тут хотіла показати [ль] в одному із артиклів 
• il figlio [ф і л ь й о‘] - син
• lo scoglio [с к о‘ л ь й о] - скеля

10. S, коли звучить як [з]

S має два випадки читання. Сама по собі читається як [с], але, якщо стоїть між двома голосними, то стає практично [з]:

• la casa [к а‘ з а] - дім
• l’uso [у‘ з о] - вжиток
• il mosaico [м о з а‘ і к о] - мозаїка
• Cesenatico [ч е з е н а‘ т і к о] - Чезенатіко, місто в Італії 

11. S, коли звучить як [с]

Останнє уточнення по S: якщо вона подвоєна SS, то навіть, якщо вона стоїть між двома голосними, все одно буде читатися як [сс].

• la mossa [м о‘ с с а] - рух
• l’osso [о‘ с с о] - кістка
• la cassaforte [к а’ с с а ф о‘ р т е] - сейф
• possono [п о‘ с с о н о] - (вони) можуть
• essere [е‘ с с е р е] - бути

Це основні правила читання. Далі лишаються фонетичні нюанси. На зразок, що в італійській мові звук [е] буває відкритим або закритим, і дуже сильно впливає на вашу вимову. Що [л] не схожий на український. [і] також звучить по-іншому. 

Усе це розберемо у подальших статтях. Бо якраз там починається цікаве.

А зараз спробуйте прочитати наступне речення італійською (українська транскрипція буде внизу під фото): 

La lingua italiana, come ogni altra lingua, ha le proprie caratteristiche e le proprie difficoltà.

Читання італійською. Вправа

[л а    л і‘ н ґ у а    і т а л ь й а’ н а   

к о‘ м е   о’ н н й і    а л т р а    л і н г у а   

а    л е    п р о’ п р і е    к а р а т т е р і‘ с т і к е   

е    л е    п р о‘ п р і е    д і ф ф і к о л т а‘]   

Статті, без яких важко орієнтуватися в читанні італійською:

Літери X, Y, W, K, J e H в італійській мові 

Як вимовляється [л] італійська (через тиждень)

Яка різниця між [е] відкритою та [е] закритою в італійські мові (ще через тиждень)

Хочу наголосити, що я не вважаю прийнятним писати італійське читання українськими літерами, бо, як вказала вище, не всі українські звуки відповідають італійським. Та й саме читання є достатньо простим. Кілька днів вам має вистачити, щоб почати достатньо добре орієнтуватися. 

Роблю такі транскрипції тільки для абсолютних початківців, щоб зовсім не розгубитися.

Рисочкою [о‘] позначила наголошений звук.

Похожие материалы: